Чи варто боятися помилок? Очевидно, що під час навчання виникає чимало ситуацій, коли припускаєшся помилки. Як інакше навчитися? Та й у житті відбувається чимало такого, що далеке від ідеальних рішень. У 3D-сцені “Відомі інженерні помилки” йдеться саме про такі випадки.

Пізанська вежа (Піза)


В італійському містечку Піза на Соборній площі (Piazza del Duomo) стоїть найвідоміша похилена вежа, яку почали будувати ще у 1173 році за планами Бонанно Пізано. Через п’ять років після початку будівництва роботи довелося призупинити. Після зведення третього поверху одна сторона будівлі почала хилитися. Імовірно, під час проєктування вежі належним чином не був оцінений склад ґрунту, який містив глину, пісок і мул, тому не міг витримати ваги будівлі. Будівельні роботи призупинити майже на століття та відновили в 1272 р., однак будівля продовжувала нахилятися. Крім того, через черговий збройний конфлікт будівельні роботи знову на тривалий час припинили. 
Лише в другій половині 14 століття вежу добудували та встановили на ній дзвони. Через 800 років після початку будівництва вежа нахилилася на кут понад 5 градусів, у 1990 році будівля нахилилася від вертикалі більш ніж на 4 метри. Тоді вежу вирішили закрити й стабілізувати. Так розпочався тривалий період реставрації. За 11 років її укріпили сталевими тросами, з-під її верхньої частини витягнули близько 40 м³ ґрунту, зняли дзвони, щоб зменшити навантаження на конструкцію. Таким чином нахил вежі вдалося стабілізувати на рівні 3,99 градуса і запобігти подальшому нахилу. За оцінками експертів, будівля має залишитися у цьому положенні на наступні 200–300 років.
Цікаво, що пухка структура ґрунту, через яку стався нахил вежі, за словами дослідників, рятувала вежу щонайменше чотири рази. Так, пухкий ґрунт і висота вежі призвели до такої вібраційної стійкості, що вежа змогла протистояти навіть сильним землетрусам.

Міст Такома-Нерроуз (Такома)


"Гарцююча Ґерті" (Galloping Gertie) — так від перших днів називали міст Такома-Нарроуз, який відкрили у 1940 році над протокою Такома-Нарроуз у затоці П'юджет-Саунд (штат Вашингтон). На той час це був один з найдовших висячих мостів довжиною 1,9 кілометра. Прізвисько міст отримав, бо вібрував від дня завершення будівництва до своєї руйнації. Про помилку інженера знайдете інформацію у 3D-сцені. 

Міст реконструювали у 1950 році з використанням модифікованої конструкції, а у 2007 році побудували ще один міст поряд зі старим. 
Відомо що після обвалу мосту Такома-Нарроуз посилили підвіски багатьох мостів, зокрема й моста Золоті Ворота в Сан-Франциско. Ця помилка допомогла зрозуміти, що мостові перекриття варто проєктувати так, щоб уникнути аеропружних коливань.

Хмарочос Уокі-Токі (Лондон)

У фінансовому районі Лондона у 2011-2014 роках збудували хмарочос "Уокі-Токі", висотою 160 метрів (37 поверхів). Під час будівельних робіт у 2013 році виявили, що покритий увігнутим склом південний фасад споруди, фокусує промені сонця на сусідню вулицю. У серпні 2013 року відбите сонячне світло розплавило пластикові частини припаркованого автомобіля і кількох фасадів магазинів, завдавши загальної шкоди на 1000 фунтів стерлінгів. У 2014 році вікна південного фасаду обладнали постійними тентами й виправили цю “незручність”. 

Житловий будинок "Лотос Ріверсайд" (Шанхай)

У міжнародних новинах про житловий комплекс "Лотос Ріверсайд" у Шанхаї повідомили у 2009 році, коли одна з його будівель обвалилася.

Будівництво 13-поверхового будинку на 629 квартир було майже завершено, коли 27 червня 2009 року він несподівано перекинувся. Причиною руйнації стало будівництво підземного гаража з південного боку будівлі.

Орбітальна станція "Скайлеб"


Космічну станцію "Скайлаб" запустили 14 травня 1973 року Національним управлінням з аеронавтики й дослідження космічного простору (NASA). На борту станції було здійснено три місії (Skylab 2, Skylab 3, Skylab 4), кожну з яких виконував екіпаж з трьох осіб.
Уже сам запуск Skylab відбувся з порушеннями — відірвалася сонячна панель, пошкодився теплозахисний екран. Екіпаж першої місії встановив над пошкодженою частиною схожий на парасольку сонцезахисний тент, щоб захистити космічну станцію від шкідливого впливу. Skylab провів у космосі 2249 днів, на його борту люди перебували 171 день. За час своєї служби космічна станція здійснила 35 тисяч обертів навколо Землі, подолавши відстань близько 1 400 000 000 км.
Системи "Скайлаб" відключили в лютому 1974 року через брак фінансування, але космічну станцію залишили на стабільній орбіті, оскільки НАСА планувало реанімувати й використовувати її повторно до кінця десятиліття. Але несподівано високий рівень сонячної активності у другій половині 70-х років спричинив розширення верхніх шарів атмосфери аж до космічної станції, уповільнивши її більше, ніж очікувалося.
Північноамериканське командування протиповітряної оборони (NORAD) в 1977 році попередило, що Skylab буде на критично низькій орбіті вже в середині 1979 року. ЗМІ розповсюдили новину, через що виникла справжня масова істерика. Страх людей був цілком зрозумілим, оскільки в січні 1978 року радянський супутник впав на територію Канади, а його уламки розкидало на величезній площі.
Наземні диспетчери намагалися зменшити висоту орбіти Skylab, щоб космічна станція впала в Індійському океані, за 1300 км від узбережжя Африки. Однак при вході в атмосферу стався прорахунок. 11 липня 1979 року космічна станція згоріла і розпалася в атмосфері, а її уламки замість океану розлетілися над Західною Австралією. Оскільки фрагменти впали в малонаселеній місцевості, вони не спричинили жодних руйнувань чи жертв.

Більше інформації про різні інженерні помилки знайдете у 3D-сцені на сайті ua.mozaweb.com та у програмі mozaBook.